КАТАРСИС
Краплини дощу та людські сльози – рідні сестри.
Тому, коли плаче небо,краплини душі виходять на зустріч із ними.
Так відбувається очищення землі та душі; людства та людини...
Тому, коли плаче небо,краплини душі виходять на зустріч із ними.
Так відбувається очищення землі та душі; людства та людини...
Лийся, лий,
ти омий
весь асфальт,
бруд і гвалт.
Лийся, лий,
перелий
повінь рік,
людства крик...
Лийся, лий,
бачиш ти:
я твоя –
мокра я.
Хочу ще!
Осінь.
Після
теплого
літа
Осінь
зриває
ковдру.
Земля була
сонцем
зігріта –
Тепер
під дощем
мокне.
... На лижах
приїдуть
морози –
Смерть скоро
біла
буде...
А поки –
предсмертні
сльози
Ковтають
земля
і люди...
... Настане
весною
спасіння –
яскраве,
чудове
панно...
А поки –
вітер
осінній
Зриває
з мене
тепло.
... Я влітку
сил
набираюсь,
Куштую
сонця
смак.
А осінь приходить
каюсь,
Холодним дощем
вмиваюсь.
... І кожного року так...
Після
теплого
літа
Осінь
зриває
ковдру.
Земля була
сонцем
зігріта –
Тепер
під дощем
мокне.
... На лижах
приїдуть
морози –
Смерть скоро
біла
буде...
А поки –
предсмертні
сльози
Ковтають
земля
і люди...
... Настане
весною
спасіння –
яскраве,
чудове
панно...
А поки –
вітер
осінній
Зриває
з мене
тепло.
... Я влітку
сил
набираюсь,
Куштую
сонця
смак.
А осінь приходить
каюсь,
Холодним дощем
вмиваюсь.
... І кожного року так...
ЗИМАЛЕТО
Летом
я много
двигаюсь.
Окна
распахнуты
настежь.
Улица
с комнатой
слитые,
И квартал –
как общежитие –
Дома не усидеть…
Летом
я много
двигаюсь.
Окна
распахнуты
настежь.
Улица
с комнатой
слитые,
И квартал –
как общежитие –
Дома не усидеть…
Зима
всё меняет
по-своему:
Наглухо
окна
закрытые.
Холод
нам ставит
условия :
Тепло выбирать
для здоровия,
Дверь от людей запереть…
Господь,
будь моим
солнышком,
Тепло
и здоровье
дарящим,
Чтоб
стала я
настоящей,
В жару и в холод
горящей
Идти, для себя умереть…
будь моим
солнышком,
Тепло
и здоровье
дарящим,
Чтоб
стала я
настоящей,
В жару и в холод
горящей
Идти, для себя умереть…
наверх страницы